Валентина Петрівна жила у селищі з чоловіком, який хворів і потребував піклування. Вона не могла його покинути. Від обстрілів подружжя переховувалося в п'ятиповерховому будинку. Коли зникли тепло, вода, світло – почали готувати на вогнищі.
«У травні через постійний стрес у неї стався інсульт. Тоді ліки знайшли з великими складнощами. Сусідка зробила уколи і тітці стало краще. 10 червня біля свого під'їзду вона з чоловіком готувала їжу. Але стався мінометний обстріл. Валентина Петрівна отримала поранення, несумісні з життям. І за 10 хвилин померла», – розповіла племінниця Лілія Саранча.
Валентина Нікітіна народилася в селищі Новотроїцьке Волноваського району Донецької області. Працювала кухаркою, мʼясницею. Разом із чоловіком виховувала двох синів. Згодом раділа онукам.
«Мати була доброю, життєрадісною, веселою. Любила життя та свою родину. Смачно готувала. Була дуже активною та сильною людиною», – згадав молодший син Андрій.
«Вона завжди могла відстояти свої інтереси. Завжди піклувалася про своїх рідних. Сім'я була на першому місці. Була чудовою кухаркою, дуже смачно готувала випічку», – додала племінниця.
Валентину Петрівну поховали у Володимирівці. Через пів року помер її чоловік Сергій, а 30 квітня 2024-го – старший син Василь.
У Валентини залишилися молодший син Андрій, невістка Світлана, онука Анастасія та інші родичі.
