Ладі було 46 років. Народилась у місті Кривий Ріг. Вищу освіту здобула в Криворізькому педагогічному університеті, за фахом – учителька музики.
Останнім вісім років працювала у Комунальному закладі освіти «Криворізька спеціалізована школа «Натхнення». Спочатку вихователькою, під час повномасштабної війни – вчителькою ритміки для дітей з особливими освітніми потребами. Захоплювалась і цікавилася медициною, розвивалася у цьому напрямі.
«Ладушку любили всі: і колеги, і друзі, і просто знайомі. На її похованні було дуже багато людей. Приїхали її друзі дитинства. Я отримала багато дзвінків зі співчуттям не лише з України, а й з-за кордону. І уявити не могла, що Ладушка така відома і має так багато друзів. Весела, добра і завжди позитивна – такою була моя сестра. А ще була дуже принциповою і справедливою, завжди була за правду. Якщо десь побачила несправедливість, – контролювала все аж доти, поки не буде позитивного результату. Все крутилось навколо неї. Усіма встигала опікуватись. Мені дуже її не вистачає, дуже…», - розповіла рідна сестра Руслана.
«Завжди готова підтримати, зробити більше, ніж від неї очікували. Сама пропонувала допомогу. Як потрібно працювати – працювала безвідмовно. Хоч також доглядала лежачу маму, завжди приділяла багато сил і часу нашим вихованцям і школі. Спокійна, врівноважена, тиха – як музика. Її професія була її відображенням», – розповіла директорка закладу Наталія Шевченко.
«Лада Іванівна всією душею віддавалася особливим дітям, вірила в кожного з них, допомагала їм відчувати музику, рух і радість життя. Колеги її називали Ладушка за неймовірну доброту і щирість. Вона мріяла, будувала плани, і все життя було попереду. Ворог забрав її, але не зможе стерти пам’ять про неї. Ми будемо пам’ятати її усмішку, її тепло, її світло», – написали колеги.
У Лади Новікової залишились мама, сестра і чоловік. Поховали загиблу на Краматорському кладовищі міста Кривий Ріг.
