Того дня Юрій із дружиною та трьома друзями вирушили його машиною по гарячі обіди до селищної ради. Їх роздавала волонтерська організація. За кермом був кум Юрія, сам він – поруч.
«Внаслідок удару чоловіка сильно поранило. У правому стегні була велика дірка. Дуже текла кров. Куму в око потрапив осколок. Решта людей залишилися цілі», – пригадала дружина Віра.
Люди, які чекали на обіди біля селищної кинулися допомагати пораненим. Юрія Омельченка віднесли на ковдрі до медиків. Викликали «швидку», щоб транспортувати у лікарню. Проте врятувати життя не вдалося.
Юрію було 64 роки. Народився у Харкові. До пенсії працював машиністом електричок.
«Чоловік не відмовляв людям у потребі. Коли 11 вересня 2022 року нас звільнили Збройні Сили України, завжди відгукувався, як треба було когось відвезти у лікарню. Продуктів не було, то привозив людям їх, а ще – ліки, з Харкова. Ми з ним тримали господарство, город, тепличку. До нас постійно приїжджали внуки…», – додала Віра.
У Юрія Омельченка залишилися дружина, двоє синів і шестеро внуків.
