Віктор – родом із села Гранітне Рівненської області. Більшу частину життя мешкав у Новоселівці. У молодості служив у Казахстані в ракетних військах. Працював далекобійником. Їздив по Україні.
«Повертаючись із поїздок, не раз розповідав, як любить цю роботу. Казав: «Люблю їхати, розглядати нашу рідну землю, ці поля. Їду – аж душа радіє». Він з дитинства мріяв про таку професію. Характер у Віктора був м’яким. Добрий був. Ніколи не підвищував голос ні на своїх, ні на чужих. Всі, хто його знав, про нього лише добре відгукувалися», – розповіла сестра Алла.
Дружина Віктора хворіла, а після загибелі чоловіка їй стало значно гірше. Через два місяці і тиждень вона померла.
«Наталія його дуже любила, у них були гарні стосунки», – сказала сестра Алла.
«Він був доброю людиною, гарним чоловіком. Любив тварин та все довкола», – додала пасербиця Надія.
У Віктора Опалька залишилися три рідні сестри – Алла, Валентина та Наталя, а також пасербиця Надія.
