Захисник Андрій Козир був добрим знайомим Анатолія Пантелеєва. Кафе, де поминали військового, належало підприємцю, на якого він працював.
Анатолія пригадують гарним сім'янином та працелюбом. Він годував понад 40 свиней, продавав їхнє м’ясо на ринку. Мав поле, де вирощував зернові й інші культури. Багато працював заради блага своєї родини.
«Ми з батьком були близькими. Він був дуже добрим, любив нас, хотів, щоб ми мали все найкраще. Віддавав нам останнє. Казав: «Живу заради вас і хочу, щоб у вас все було добре». Батько намагався проводити з нами вільний час, ніколи нічим не дорікнув. Вони з мамою кохали одне одного», – розповіла Дарина Пантелеєва, донька Анатолія.
«Я дивилася на Анатолія з дружиною Ольгою і мріяла про таке кохання, як у них. Вони намагалися дати дітям безтурботне життя, дбали про те, щоб у родині був достаток. Не змушували їх працювати на господарстві, чи у полі. Після втрати батьків Дарині довелося подорослішати за кілька днів..», – додала подруга донька загиблого, Аліна.
В Анатолія Пантелеєва залишилися діти, тесть із тещею, сестри й інші рідні.
