«Коли почалася війна, мама вирішила перевезти малечу з проспекту Поля в безпечніше місце. У приватний сектор. До бабусі. Сьогодні до їхнього будинку прилетіла російська ракета», – розповів того дня міський голова Дніпра Борис Філатов.
Він додав, що чоловік Наталії – військовослужбовець ЗСУ, який захищає Україну від російських загарбників на фронті.
Родину Патлань поховали на Краснопільському цвинтарі Дніпра. Ярослав Малерик, настоятель Свято-Духівського храму (ПЦУ), де й відбувся похорон,каже: «Коли їх відспівували, зібралось багато людей. Родина була порядною, діти – добре виховані. Сім’я завжди приходила до храму по неділях і на свята».
Наталії Патлань було 49 років. Друзі жінки розповідають, що вона чудово малювала, багато часу проводила з дітьми.
«Наташа – архітекторка. Вона була дуже талановитою людиною. Ми з Наталкою постійно переписувалися. Вона намагалася відволікати дітей від переживань. Допомагала їм з онлайн-навчанням, вони разом малювали патріотичні малюнки», - розповіла подруга і кума загиблої Наталія.