Світлана була родом із Харківщини. Працювала бухгалтеркою. Допомагала батькам по господарству, любила проводити вільний час із чоловіком Віталієм.
Сім'я жила у селищі Шевченковому. Допоки під час повномасштабної війни в їхній дім не прилетів снаряд. Будинок визнали аварійним і Платоненки переїхали до Грози.
9 жовтня 2023 року навідати рідних мала донька Світлани – планувала привезти подарунки, розповісти про заручини і вкотре просити, аби сімʼя виїздила з села...
«Вона була і залишається для нас найкрасивішою людиною – із голлівудською усмішкою. Добра, чуйна, життєрадісна, завжди привітна. Я ніколи її не бачив злою… Це жінка, яка несла натхнення, кохання і красу. Вона дуже любила свою доньку Валерію, єдину дитину. Патріотка своєї країни. Ми разом пережили окупацію, вона дуже чекала на звільнення. Коли 7 вересня наші воїни зайшли, то була на сьомому небі від щастя», – розповів Едуард Демьохін, наречений доньки загиблої.
У Світлани Платоненко залишилися мама Любов, чоловік Віталій, донька Валерія, рідна сестра Тая, племінниця Вероніка.
