Дочку Валентини смерть оминула – вона вийшла з підвалу за три хвилини до трагедії разом із кількома сусідами. Хотіли подихати свіжим повітрям й оцінити стан будинку зовні.
Валентина Поліщук народилася й мешкала в Маріуполі. Закінчила медичне училище, працювала медсестрою – в опіковому відділенні, в операційній, в туберкульозному диспансері. У шлюбі з Миколою Поліщуком у них народилася донька Юлія.
Валентина Іванівна дуже любила квіти. Їхня з чоловіком квартира на Лівому березі Маріуполя була наповнена домашніми рослинами, за якими вона дбайливо доглядала. Також жінка обожнювала тварин. Спершу подружжя мало вдома риб, папуг, черепаху, згодом – декількох котів.
«Бабуся була дуже освіченою. В їхньому з дідусем домі була величезна бібліотека з художніми творами, енциклопедіями, науковими виданнями. Вони разом були 52 роки. Розумна і врівноважена, вона завжди знала, як підтримати, зберігала надзвичайну стійкість і силу духу. Ніколи не скаржилась, навіть коли почалось повномасштабне вторгнення... Непроста доля викарбувала її сталевий характер, на який опиралась вся родина», – розповіла онучка загиблої Анастасія Золотарьова.
У Валентини Іванівни залишився чоловік Микола та дочка Юлія, яким вдалось вибратись із окупованого Маріуполя через кілька місяців після загибелі жінки, а також онука Анастасія.
