Вікторія Поліванова родом із селища Зарічне Донецької області. З дитинства тяжко працювала: допомагала людям копати картоплю, побілити хату, доглядала за старенькими. Здобула спеціальність «маляра-штукатура» і бралася за будь-яку роботу, аби забезпечити сім'ю.
«Вона завжди говорила: «не хочу, щоби мої діти жили так, як я. Хочу, аби вони мали нормальне, щасливе дитинство», – розповіла кума Вікторії Анна.
У Зарічному жінка народила двох дітей – Катерину й Олександра. Коли діти були ще малими Вікторія познайомилася з Євгеном, пара жила у цивільному шлюбі й у них народилися ще двоє дітей – Оленка та Людмила.
«Вікторія весь свій час присвячувала дітям. Вони з Євгеном лише нещодавно купили будинок. Робили ремонт у дитячих кімнатах, купували техніку. Намагалися облаштувати для дітей комфортний побут, – розповіла Христина, двоюрідна сестра чоловіка загиблої. – Вікторія мені про себе мало розповідала, була трохи закритою людиною. Але вона була дуже хорошою дружиною і мамою».
У загиблої залишилися рідна сестра Ірина та мама Ольга.