Іван Помилуйко працював водієм маршрутки Київ-Чернігів. Також був далекобійником, єгерем. А після повномасштабного вторгнення Росії в Україну став волонтером: привозив місцевим ліки, їжу, одяг, евакуйовував дітей у безпечніші місця. Допомагав також військовим.
«5 березня тато потрапив у полон до села Ягідне – там у підвал людей загнали, як скотів. Просидів 26 днів у задусі. Там він також допомагав готувати їжу для полонених. Тата росіяни викликали на допит, оскільки дізналися, що він єгер, і мав рушницю. Його роздягали та стріляли між ніг…», – розповіла Юлія Помилуйко.
Донька загиблого пригадує його чуйною людиною та хорошим батьком.
«Останній раз я бачила тата ще перед, тим як він потрапив до підвалу. Я дуже сумую за своїм татусем…», – сказала Юлія Помилуйко.