Владислав народився в Горлівці на Донеччині. 2014 року в місто прийшла російська окупація. Мати зібрала своїх дітей, виїхала з окупації й оселилася в Пісках-Радьківських.
15 квітня 2022 року в це село зайшла російська армія. Танки йшли вулицями. Владислав стояв на подвір'ї біля свого паркану, коли російські війська випустили по ньому чергу
«Окупанти не дозволили поховати сина на кладовищі, тому ми зробили це на подвір'ї. Через пів року, після звільнення села, Влада перепоховали на кладовищі», – розповіла мати Тетяна.
Владислав був наймолодшим серед чотирьох дітей Тетяни. Дуже любив тварин, шкодував їх, приносив додому, годував. У вільний час зачинявся у себе в кімнаті й малював, також писав вірші. Мріяв поїхати за кордон. Влад навчався на останньому курсі Куп'янського медичного коледжу, здобував спеціальність фельдшера.
У Владислава Прохорова залишилися мати, два брати і сестра.