Людмила Присєва – родом з Хмельницької області, проте частину життя прожила на Миколаївщині. У селищі Широке працювала охоронницею на підприємстві «Нібулон». Любила займатися швейною справою, цікавилася квітникарством – у власному дворі вирощувала різні види троянд.
Онук Дмитро пригадує – того трагічного дня він просив бабусю сховатися в укриття: «Я зателефонував їй десь за 40 хвилин до загибелі, попередив, щоби десь сховалася. Не минуло й години після того, як мені телефонують і кажуть, що вона загинула».
Для Дмитра бабуся була найріднішою людиною. «Вона була дуже хорошою. Завжди – на позитиві. Усміхнена, попри різні життєві негаразди. Бабуся була наполегливою, всі свої справи доводила до кінця, і мене цьому вчила. Вона була дуже хорошою бабусею, яка замінила мені маму. Завжди підтримувала і допомагала не «розклеюватися» по життю. Для мене вона залишиться в пам’яті найдобрішою людиною».
У Людмили залишилися чоловік та онук.
