Все своє життя Віра Сердюченко прожила в Осколі. Там народилася, зустріла чоловіка Володимира, виростила двох доньок – Людмилу й Олену.
Жінка мала середню освіту. Була касиркою у місцевому колгоспі, а потім – соціальною працівницею в Оскільському психоневрологічному інтернаті. Останнім часом перебувала на пенсії.
«Коли б ми не приходили до бабусі, вона завжди була рада нас бачити. Любила онуків, доньок. Була добра, привітна й позитивна. Я її дуже любила», – розповіла онука Дарина Святенко.
Віра була гостинною. Сусіди частенько приходили до її дому. Вона готувала свої фірмові пиріжки із рисом і яйцями. Дарина каже, що дуже любила їх.
Крім роботи, значну частину свого часу жінка присвячувала домашнім клопотам, багато спілкувалася з онуками – розповідала їм історії, казки...
«Бабуся – людина, яка часто усміхалася. Вона підтримувала і любила своїх близьких і рідних», – розповіла Дарина.
У загиблої залишилися донька Олена, онуки Дарина, Денис та Микита.