Віктор народився у Слов’янську. Закінчив школу №9. Після служби в армії здобув фах водія у Донецьку. До 1990 року працював токарем на «Хімпромі». Згодом був водієм, а токарем підробляв.
На дозвіллі робив замки та будинки із сірників. Ті, хто бачив його роботи, кажуть – це справжні твори мистецтва, які вражають.
«Він був добрий, чуйний, дбайливий. Як батько – незамінний: після розлучення з мамою не покинув нас із братом. Давав знання, водив на секції, гуртки. Дружив із онуками», – розповіла донька Вікторія.
Похований Віктор Серебрянський на Смольному кладовищі у рідному місті.
У нього залишилися донька, син й онуки.
