«Точна дата загибелі нам невідома. Орієнтовно це трапилось у період з 20 по 31 березня 2022 року, коли Київщина була в окупації. Напередодні вторгнення, 19 лютого, він поховав маму, за якою доглядав пів року. Там і залишився. Сушив одяг для наших захисників, годував їх. Можливо, окупанти вбили його, бо він був без документів або знайшли в його домі щось із атрибутів ЗСУ…» – розповіла донька загиблого, Тетяна Рябущиць.
Григорій Шевченко народився у селі Загальці Бучанського району. Із 1981 року разом із дружиною переїхав до Бородянки.
Працював електрогазозварювальником на місцевому екскаваторному заводі. Останні роки був на пенсії.
«У нього завжди був гостинець для онуків, щирі обійми та радість в очах. Ми дуже любимо та сумуємо за ним, завжди будемо памʼятати», – додала донька.
Григорія Шевченка поховали у Загальцях поряд із матірʼю. У нього залишилися дружина, син, донька й онуки.