Андрій Шипило мав рідкісний тембр голосу та любив співати. Тітка Ірина Гаврилюк каже, що його талант розкрився у старших класах.
Андрій закінчив Бучанську гімназію №2, потім вступив у Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя та здобув музичну освіту. Усі, хто знав Андрія, зауважують, що він був товариською людиною. Вів Тік Ток, у якому співав, жартував.
«Андрій шукав себе, мав унікальний бас, грав на багатьох інструментах. У будинку родини стояли фортепіано, гітара, завжди звучали музика і спів, – розповідає тітка Андрія Олена Ситник. – Йому було важко в цьому світі, він не розумів наглості, зради…»
Андрій Шипило співав у церковному хорі Бучі, займався у вокальній студії «Хрещатик». Мама ходила на всі його концерти. Часто Андрій їздив з гастролями і за кордон.
Оперна та естрадна співачка й викладачка вокалу Елеонора Дзісяк розповіла, що Андрій був її учнем. Він знайшов її сам і попросив попрацювати над його вокалом, адже хотів стати співаком професійного хору.
«Ми з ним підготували дві пісні. Андрія взяли у Київський професійний хор. Він дуже радів, але мріяв також про хор оперного театру. В Андрія був молодий бас – за статурою, фактурою, тембром. Під час занять він поводив себе дуже чемно. Вихований, завжди подавав мені руку, як справжній джентльмен», – пригадала Елеонора Дзісяк.
Останні два роки з Андрієм Шипилом займався викладач вокалу та музикант Олексій Бєглєцов, він пригадує: «Андрій був скромним у житті, але на сцені розкривався, включав артиста, працював над образом. Це було щиро і від душі».
