Після початку повномасштабної війни Барвінкове перебувало під щільними обстрілами. Віктор із сином Віталієм не виїжджали з міста. Обоє працювали на комунальному підприємстві. Віктор був екскаваторником. Брав участь будівництві оборонних рубежів.
«Батько у своєму віці добре почувався, був живчиком. У вільний час любив вийти на риболовлю. Про нього можу сказати тільки хороше. Він був чудовим батьком і дідом. Мого сина не те що любив, а боготворив. Як квочка над ним був. Турбувався, усім забезпечував», – сказав син Віталій.
Віктор Сіроштан народився у Барвінковому. Працював у колгоспі, з 1995-го року – у комунальному підприємстві. Дружина Віктора померла 2015 року. За дев'ять днів до його загибелі ворожий обстріл забрав життя його молодшого брата Сергія з дружиною.
«Вони з братом були дуже близькими. За пів години до загибелі тато зателефонував йому… Батько страждав, але й по-чоловічому тримався», – додав син.
У Віктора Сіроштана залишилися син, онук, брат.
