Катерина народилася в Бобрику. Працювала в колгоспі. Перед пенсією була молодшою медичною сестрою в одній зі столичних лікарень.
Останні шість років, після інсульту, жила разом із родиною доньки.
Під час наступу на Київщину російська армія зайшла у Бобрик. «Мама не дуже розуміла, що відбувається, хоч через наш двір постійно ходили російські війська, а по вулиці стояла техніка. Ми намагалися не говорити їй поганих новин», – згадала донька Любов.
26 березня 2022 року Катерина з родиною була в хаті. Раптовий приліт снаряду зруйнував 70 відсотків дому. Катерина загинула через осколкове поранення. Її поховали на подвір'ї. А після звільнення села Збройними Силами України –перепоховали на кладовищі.
«Мама була дуже трудяща. Коли не працювала, то поралася на городі чи в квітнику. Та після другого інсульту вона дуже ослабла, погано чула, погано ходила», – додала Любов.
У Катерини Сірик залишилися син, донька, троє внуків і троє правнуків.