Аллі Солодкій було 27 років. Закінчила Харківський національний аграрний університет. Обожнювала співати. Мала талант організаторки. Любила подорожувати Україною. Мріяла створити сімʼю.
Коли у вересні 2022 року ЗСУ звільнили Великий Бурлук з окупації, Алла очолила місцевий будинок культури. Навіть після того, як 8 січня 2024 року у цю будівлю влучила ракета ворога, не опускала рук.
Алла писала тоді: «Знищити просто приміщення можна, але знищити наше ДНК у культурі неможливо. Біль пронизав серце, адже сюди я вклала свою любов і душу. Гідність не дає зламатись та опустити рук. Ви йдете за російським кораблем, а ми крокуємо до перемоги».
«Алла – людина з великої літери. Усі знали про неї, як про зірку культури. Вона любила сцену, мала гарний голос, була душею не тільки сценічної компанії, а й загалом знаходила спільну мову з усіма. Робила все, щоби підіймати нашу культуру, розповідати про традиції, пісні, нашу незламну націю», – розповіла Карина Денисенко, близька подруга Алли.
«Це мала бути майбутня артистка України… Її всі любили. Вона пережила окупацію і далі залишалась вдома, працювала на перемогу», – додала подруга Лідія Буханько.
«Талановита, артистична, закохана у пісню і сцену, щира й усміхнена, яскрава», – додала знайома Людмила Склярова.
У Алли Солодкої залишилися мама, тато, брат і маленький похресник.