Віталій народився у селі Новофедорівка на Запоріжжі. Закінчив Пологівський професійний ліцей, служив в армії. Працював у сільському господарстві, вирощував зернові культури.
«Це була людина з великим серцем. Завжди приходив на допомогу, ніколи нікому не відмовляв. Нам дуже важко прийняти цю втрату», – сказала лемінниця загиблого Юлія Баглікова.
«Обірвався життєвий шлях хорошої людини, хлібороба, добряка Терентієва Віталія Івановича! Клята війна не дала дожити, долюбити, допрацювати на Батьківщині дідів-прадідів, гарному сімʼянину: люблячому чоловіку, батьку та дідусю, чудовому сину, брату та дядьку! Немає жодної людини, яка б не поважала його за оптимізм, безвідмовність та віру в краще мирне майбутнє…», – додала знайома Наталія.
Після 24 лютого 2022 року Віталій із дружиною Галиною виїхав у місто Запоріжжя. Його рідний Пологівський район окупували російські військові. Однак там у нього залишилася матір похилого віку, тож влітку 2022 Віталій вирішив повертатися.
«Він продовжував допомагати землякам: привозив продукти, допомагав ремонтувати пошкоджені лінії електропередач, водопровід, ліквідовувати наслідки «прильотів». Не хочеться вірити, що Віталія немає серед нас, про нього дійсно можна сказати, що небо забирає найкращих», – написала Наталія.
31 липня 2023 року Віталій поїхав у магазин в сусіднє село Басань, де потрапив під обстріл.
У загиблого залишилися дружина Галина, матір Юліанна, сини Олександр та Дмитро, брат Юрій, сестра Галина й інші рідні.
