Григорій Терещенко все життя провів у Зеленому Гаї – селі на межі Херсонської та Миколаївської областей. Усе життя господарював, підзаробляв на будівництві. Дуже любив собак, вирощував та продавав цуценят породи пітбуль.
Рідна сестра Світлана каже, що Григорій був доброю людиною, чуйним, але мав запальний і конфліктний характер. «Ті, хто знали Григорія, любили і пробачали йому «неслухняності». Ще брат був балакучим, любив багато говорити, безупинно. Пам’ятаю, на останній день народження, 5 квітня, я зателефонувала Григорію, а він радісно повідомив, що мама приготувала олів’є, але от тільки без майонезу, а з олією. Живучи тоді в окупації, це велика радість була», – каже Світлана.
У Григорія залишилися дружина та прийомний 11-річний син. Чоловік завжди допомагав йому робити уроки, пригадує сестра.
Родина Григорія була змушена поховати його біля будинку, оскільки окупаційна влада забороняла зробити це на сільському кладовищі.