Дорогою додому авто чоловіків перестріли російські військові. Вони відкрили вогонь – Сергія застрелили й машина врізалася в дерево. Другові вдалося вижити та, зрештою, врятуватися – він сховався під передню панель автомобіля.
«Сергій поїхав від нас у ту частину мікрорайону, яка вже була захоплена окупаційними військами. Звʼязку не було, тому ми домовлялися про те, що він повернеться через годину. Але пройшло дві, три, а потім день, два, тижні… Ми розуміли, що трапилося щось страшне. Товариш Сергія сконтактував з нами вже пізніше та розповів усе… Його відпустили і він десь переховувався. Тіло Сергія забрати тоді не дозволили, ми дотепер не знаємо, де воно…», – розповів брат загиблого Владислав 20 листопада 2023 року.
Сергієві було 34 роки. Він родом із Маріуполя. Працював на металургійному комбінаті. Вільний час проводив з друзями, яких у нього було багато. Рідні пригадують його чесним, доброзичливим.
«Він вів групу у соцмережі, де викладав свої думки й цитати, намагаючись мотивувати людей бути добрими, справедливими і милосердними, ніколи не опускати руки. Сергій був порядним, добрим, з сімейними цінностями. Люди до нього тягнулися. Ми дуже сумуємо, завжди памʼятаємо про нього і будемо розповідати нащадкам», – додав брат Владислав.
У Сергія Томіна залишились старша рідна сестра, дядько, тітка, двоє дворюрідних братів та інші рідні.