Інна Цибульська народилася в Білорусі, утім більшість життя мешкала на Вінниччині. За фахом була ветеринаркою. У 2019 році переїхала в Гостомель на Київщину, де працювала в клінінговій компанії. Інна любила природу, обожнювала квіти і тварин. Захоплювалась поезією та сама писала вірші.
З першого дня повномасштабної війни Інна та її сусіди перемістилися в укриття в житлового комплексу «На Прорізній». Всього там переховувалися 35 людей: 10 дітей і 25 дорослих. Через кілька днів у цей комплекс зайшов підрозділ російських військових. Мирні жителі опинилися в заручниках. Людей зачинили у підвалі, де вони були без тепла, зв‘язку, води. Лише, коли закінчились запаси харчів, які місцеві мали зі собою, окупанти дозволили готувати на вулиці.
Точно невідома дата загибелі Інни Цибульської. Встановлено лише, що це сталося в березні.
У квітні, після звільнення Київщини Збройними силами України, коли в Гостомелі з‘явився зв‘язок, сусіди зателефонували сину Інни Богдану. Він боронив рідні землі від ворога на Луганському напрямку й на фронті дізнався про загибель мами.
Інну спершу поховали біля під’їзду будинку. У квітні 2022 року тіло ексгумували та опізнали. Загиблу кремували й перепоховали на цвинтарі у Києві.
Без маминої підтримки залишився син Богдан, який продовжив боронити Україну від російських окупантів.