Коли почалася повномасштабна війна, Катя мешкала в квартирі друзів у 23-му мікрорайоні. Та після того, як там зникло опалення, а обстріли навколо посилювалися, вона прийшла до будинку мами і бабусі в селищі Парковому. Тут було пічне опалення, харчі, вода.
«Якщо би Катя залишилася в квартирі друзів, то могла би вижити, бо та квартира ціла, за винятком кількох розбитих шибок», – розповіла тітка Тетяна Тищенко.
Катерина з мамою і бабусею загинули 17 березня 2022 року від російського авіаудару.
«Снаряд поцілив у ту прибудову, де був підвал. Катя і бабуся встигли туди заскочити, та це їх не врятувало. Маму Аллу накрило перед порогом, шифером з даху знесло півголови», – розповіла Тетяна.
Тіла загиблих витягнули сусіди. Віднесли до кладовища за ринком «Каліфорнія». За два тижні, коли обстріли трохи вщухли, Тетяна з чоловіком опізнали рідних. Там і поховали.
Катя була податковою інспекторкою в Маріуполі. Її пригадують доброю і життєрадісною. Жінка будувала стосунки з коханим. Мріяла про власну родину.
«Ще 24 лютого, коли я нервово обдзвонювала всіх родичів і знайомих, Катя мені розповіла, що першою їй подзвонила мама і сказала: «Катюша, я люблю тебе!» Після цього Катя сказала мені: «Я тебе теж люблю». Через клубок у горлі я тоді нічого не відповіла, тому кажу зараз: «Катюня, хоча ви з Аллою і не мої кровні родички, а чоловікові, але я вас любила наче своїх. Свої по духу, доброті, ставленню до цього світу. Немає дня, щоб я тебе не згадувала. Так боляче… Легких тобі хмаринок на небі, Катю! Такі, як ти – добродушні, красиві – живуть ангелами на небесах», – написала Тетяна.
У Катерин Тищенко залишилися тато, дядько та інші родичі.
