Напередодні трагедії Володимир допомагав Галині й Тарасові утеплювали будинок. Потім там, у колі найближчих людей, відзначили день народження Тараса. А близько четвертої ранку наступної доби у селі впала російська ракета…

Володимир Венгер народився у селі Верхобуж. Проживав у місті Золочеві. Закінчив Львівський фінансовий технікум за фахом бухгалтера-фінансиста. Працював бухгалтером у військовій частині. Деякий час був охоронником та двірником у дитячому садочку. Їздив на роботу за кордон. Потім у Львові й області займався ремонтом приміщень. У вільний час любив готувати. Обожнював проводити час із онукою, дуже любив дітей. 

«Де знаходив роботу, там і працював. Ремонти, електрика – це все йому було цікаво. Він знався, мав досвід і допомагав багатьом, хто до нього звертався. Наприклад, моїй сестрі з ремонтом, а також батькам в іншому селі. Без роботи всидіти не міг. Завжд був у русі. Дуже добрий…», – розповіла дружина Володимира, Ольга Венгер, з якою вони у парі прожили понад 30 років.

Володимира поховали у селі Велика Вільшаниця. У нього залишилися дружина, двоє синів, невістка, внучка, інші рідні та друзі.