Інні було 45 років. Народилася і жила в Кривому Розі. До повномасштабної війни 15 років працювала вихователькою у дитсадку. Потім перейшла на роботу на автомийку. У вільний час допомагала своїм батькам. На дозвіллі обожнювала гуляти рідним містом, ходити по магазинах.
«Про неї завжди казали тільки хороше, – пригадала донька Поліна. – І на роботі колеги, і постійні клієнти, і друзі, і навіть просто знайомі. Люди її любили. Вона була дуже спокійною, життєрадісною, ніколи не тримала на когось зла, не бажала зла іншим. Тихо та мирно собі жила… Незважаючи ні на що, усміхалась».
В Інни Вінцковської залишилися донька, батьки, старша сестра, молодший брат і племінники.
