Сергієві було 55 років. Народився і жив у Дудчанах. Після навчання працював трактористом, комбайнером. У 1991 році одружився. Влаштувався на рибальське підприємство у Нововоронцовці, а останній період життя був охоронником у місцевого фермера.
З початку повномасштабного російського вторгнення залишався у рідному селі. Допомагав, як міг, Збройним силам України. З будинку Сергія було добре видно, як курсувала російська техніка, і він передавав інформацію про пересування ворога українським захисникам.
«Навіть, коли були проблеми зі зв’язком, якось йому вдавалося передавати інформацію. Віддав свій бінокль нашим хлопцям, сказав, що їм він потрібніший», – пригадує дружина Оксана.
Сергій любив рибалити. Нерідко улов віддавав людям задарма. Його пригадують людиною із активною позицією, комунікабельним і дружнім.
«Був доброю, хорошою людиною. Був веселим, легко знайомився з людьми. Любив жартувати. Не був жадібним. Люблячий батько, чоловік та дідусь», – каже про чоловіка Оксана.
