Володимир народився в Петрівському. Після школи вивчився на інженера. Спершу працював за фахом, потім був механіком, останнім часом працював майстром виробничого навчання в Петрівському ліцеї. У вільний час любив ремонтувати машини, хоча не займався цим професійно.
«Батько був дуже м'який, добре ставився до людей, постійно усміхався, нам допомагав», – сказав про Володимира син.
Того дня, 5 березня 2022 року, російські війська окупували село Петрівське. Був обстріл. Дружина Володимира, малі внуки і діти пересиділи його у сусідському погребі.
Опісля родичі виїхали з села. Залишилися тільки син і дружина, які хотіли поховати загиблого. Поклали в труну, відвезли на цвинтар, але через обстріли там неможливо було перебувати. Мати й син одразу евакуювалися. Поховати Володимира змогли за два тижні, після звільнення села Збройними Силами України.
У Володимир Захарова залишилися дружина, син, донька, внуки.
