«Я з ним останній раз говорив десь приблизно 25-26 лютого. Вони його розстріляли, коли заходили колонами в село. Сусідка розповіла, що був сильно поранений, стікав кров’ю та просив допомоги. Сусідка – це бабуся, якій більше 80 років. На жаль, вона не змогла йому допомогти…», – розповів онук загиблого Віталій.
До пенсії Петро Золотаренко працював на будівництві. Дуже любив виїжджати на риболовлю. Онук із теплотою пригадує дідуся. Розповідає, що за кілька днів до загибелі він врятував односельців від лиха.
«Коли в сусідську хату потрапив снаряд, він перекрив газ, щоби вберегти від пожежі. Хоча це не мій рідний дід, адже одружився з бабусею коли мені було 3-4 роки, та завжди дуже мене любив!», – сказав Віталій.
Віталій про загибель діда дізнався із соцмереж. 12 квітня, коли Київщина була вільна від російської окупації, тіло Петра Золотаренка доставили в морг. 20 квітня його поховали на кладовищі.