Сергій народився і жив у селі Новомиколаївка Одеської області. Закінчив загальноосвітню школу. Мріяв служити в поліції, але до армії не взяли через непридатність до служби за станом здоров’я. Тому здобув фах тракториста та механіка у технікумі. Працював у різних сферах. Відкрив майже всі водійські категорії, оскільки планував стати далекобійником або водієм маршрутного транспорту. Дуже любив їздити на автомобілях.
Під час повномасштабної війни чоловік став військовослужбовцем Десантно-штурмових військ ЗСУ. Після проходження навчання за кордоном поповнив лави 90-го окремого аеромобільного батальйону імені Героя України старшого лейтенанта Івана Зубкова, що у складі 81-ї ОАБр.
«Я з ним не просто жила, я з ним дихала. Він для мене був усім. Він завжди був на першому місці. Я дуже кохала свого чоловіка, дякувала Богу, що нас з'єднав, боялася втратити. А тепер дуже сумую…» – розповіла Людмила Агатій.
Поховали десантника у рідному селі.
Вдома на Сергія чекали мама, дружина, син і донька. Дітям на момент загибелі тата було 10 і 9 років відповідно.
