Поет народився 1969 року у Миколаєві. До війни займався бізнесом. Писав музику, тексти пісень. У Миколаєві організував студію звукозапису, в якій працював з 12 років, там записувалися не лише українські, а й закордонні музиканти.
У 2014-2019 роках Гліб Бабич брав участь в АТО та ООС, пройшов шість бойових ротацій. Також Бабіч очолював волонтерську ініціативу «Res_Publica. Брати по зброї».
Гліб написав понад 500 віршів. У 2021 році видав книжку поезій «Вірші та пісні». Лєнтяй дуже переймався тим, що люди не читають віршів.
«Зі мною він ніколи не говорив про війну. Сам був такий воєнний, сильний, здоровенний, а при цьому постійно мімішні штуки знаходив, аби потішити», – додала його донька, Дар’я.
«Вчора загинув на фронті мій син Гліб. Вони зробили якусь станцію радіолокації в машині, і випробовували її на передовій. Чи стоять ці залізниці його життя? Напередодні дочка Віка дзвонила Глібу, і сказала, що відправила посилку з пирогами та пряниками. Вони у відповідь жартували та зняли відео. І ось зараз Гліба немає. У березні Глібу виповнилося 53 роки. Чим би він не займався, головним тлом у його житті завжди залишалася творчість: вірші та музика.
У Глібі поєднувалися дві протилежні якості: прагматизм та романтика. Це дозволяло легко братися за будь-які, найнеймовірніші на перший погляд проекти», – написав Валерій Бабіч, батько захисника.
У воїна залишилися батьки, сестра, донька.
Вулицю Канальну у Києві перейменували на честь Гліба Бабіча.
