Анатолій народився і жив у місті Чорноморськ Одеської області. Здобув середню спеціальну освіту. З 14 років почав працювати. До вторгнення розвивав сімейний бізнес, пов'язаний із металом. Також працював на зерновому терміналі. Вільний час присвячував родині й дітям.
На початку повномасштабного вторгнення Анатолій пішов добровольцем у 183-ій окремий батальйон 122-ої окремої бригади територіальної оборони. Став командиром стрілецького відділення 1-ї стрілецької роти. Протягом служби він був справжнім лідером та мав велику повагу серед особового складу. В лютому 2023 року наказом Головнокомандувача Збройних Сил України був переведений до складу 3-ої окремої штурмової бригади. Виконував бойові завдання на Бахмутському напрямку. Його професіоналізм і рішучість високо цінувалися командуванням і побратимами.
«Чоловік дуже любив своє життя і своїх дітей, був люблячим і турботливим батько. Міяв купити дім на колесах і об’їздити всю Україну. Завжди допомагав мамі й усім, хто потребував допомоги», – написала дружина Ірина Беспалова.
Посмертно воїн нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали Анатолія на Алеї слави Молодіжненського кладовища на рідній Одещині.
У захисника залишилася дружина, двоє синів, мама та рідні.
