Дмитро був родом із Вінниці. Упродовж 2002-2011 років навчався в місцевій загальноосвітній школі №27. Згодом вступив до вищого професійного училища №11, де здобув фах зварювальника-рихтувальника. За цією спеціальністю і працював. У 2018-му вступив на заочну форму навчання в Інститут економіки та менеджменту Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна». Здобув ступінь спеціаліста з маркетингу.
Навчання поєднував з проходженням військової служби. Підписав контракт, воював на сході України. За три роки служби у 58-ій окремій мотопіхотній бригаді отримав низку відзнак та грамот від командування – «За сумлінне виконання службових обов'язків та зразкову військову дисципліну», «За мужність та самовідданість під час виконання бойових завдань в зоні проведення ООС», «За участь в антитерористичній операції». Посмертно був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Під час повномасштабного вторгнення повернувся з-за кордону, щоб знову стати на захист України. Проходив службу в 72-ій окремій механізованій бригаді імені Чорних Запорожців.
Поховали загиблого у рідному місті на Алеї героїв Сабарівського кладовища. На честь воїна у Вінниці назвали одну із вулиць.
У Дмитра залишилися батьки, брат і сестра.
