Євген народився в селі Запсілля Сумської області. У 2009 році закінчив Краснопільську вечірню школу. Пройшов строкову військову службу. 2017-го переїхав у село Покровка рідної області. Наступного року одружився. Працював на різних роботах, зокрема, був водієм. Ця справа йому була до душі, оскільки захоплювався автомобілями і технікою.
2016 року чоловік пішов на військову службу до ЗСУ. Служив у 58-й окремій мотопіхотній бригаді на посаді комадира БТР. У 2018-му підписав контракт на три роки із 30-ю окремою механізованою бригадою. Обіймав посаду водія автомобільного відділення комендантського взводу. Брав участь в АТО/ООС на Донбасі. Хотів потім повернутися до цивільного життя, однак почалася повномасштабна війна. У 2022-му Євген воював проти окупантів у лавах 66-ої окремої механізованої бригади. Був стрільцем-помічником гранатометника.
«Після закінчення контракту планували більше не пов'язувати життя з військової службою, але із вторгненням РФ в Україну, чоловік одразу пішов обороняти Батьківщину. Наш Євген був добрий, люблячий, працьовитий, справедливий», – розповіла дружина загиблого.
Поховали воїна у селищі Краснопілля на Сумщині.
Вдома на Євгена чекали дружина Наталія і донька Марина.
