Степан народився 9 січня 1998 року в селі Суховоля на Львівщині. Жив у обласному центрі. Опанував професію автомеханіка в Автомобільно-дорожньому коледжі Національного університету «Львівська політехніка». Працював на автосервісі за спеціальністю.
Захоплювався риболовлею, спортом, машинами та історичною літературою. Був щирою та відкритою людиною. Любив відвідувати музеї, театри, зоопарки. Завжди обирав активний відпочинок. На дозвіллі читав книжки, збирав друзів на настільні ігри.
З 2016 року Степан був учасником АТО та мав посвідчення учасника бойових дій. Коли почалася повномасштабна війна, повернувся на службу до 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Брав участь у боях на Миколаївському, Харківському та Донецькому напрямках. У серпні 2023 року Степан перевівся до 12-ї бригади спеціального призначення «Азов». Обіймав посаду номера обслуги міномета мінометного взводу.
«Він був дуже добрим і щирим. Любив тварин. Ми постійно з ним підгодовували безпритульних котиків і собачок. Завжди на позитиві, багато жартував. Казав, що будь-яку проблему можна вирішити. Був турботливим та уважним, сім’я і стосунки в нього були на першому місці. Був відповідальним і з чіткою патріотичною позицією. Головна його риса – це дії замість слів», – розповіла його наречена Дар’я Неверовська.
Поховали захисника у рідному селі.
У нього залишилися мати, батько, брат і наречена.
