Солдат Микола Бобир на псевдо Боба поліг 18 листопада 2024 року поблизу села Кліщіївка в Бахмутському районі Донецької області. Під час бойового завдання воїн зазнав смертельної вибухової травми внаслідок ворожого артилерійського обстрілу. Йому назавжди 43 роки.
Микола народився 17 жовтня 1981 року в селищі Сосниця Чернігівської області. Жив у Харкові. Здобув ступінь магістра в Харківському національному аграрному університеті імені В. В. Докучаєва за спеціальністю «Економіка підприємства». Працював у будівельному гіпермаркеті керівником напрямку, потім був менеджером з постачання матеріалів для відкриття та функціонування торгових точок у компанії «Шиворіт-навиворіт». З 2016 по 2019 роки обіймав посаду менеджера з постачання будівельних матеріалів на базі «КУБ». Пізніше влаштувався оператором на автомобільному виробництві у Словаччині, а у 2021 році став менеджером з нормування праці в харківській компанії «Промдизайн».
Коли почалося повномасштабне вторгнення, Микола долучився до волонтерської роботи: допомагав розбирати завали після обстрілів у складі благодійного фонду «Відбудуємо Харків разом». 1 жовтня 2023 року чоловіка мобілізували до ЗСУ. Служив у 93-й окремій механізованій бригаді «Холодний Яр». Обіймав посаду стрільця-зенітника.
За життя Миколу нагородили медаллю «Учасник бойових дій», а вже посмертно – медаллю «Захиснику Вітчизни».
«Мій чоловік – це людина з великим, щирим і нескінченно добрим серцем, без фальші. Людина слова, честі та совісті! Дуже хочеться, аби всі пам’ятали, заради кого та якою ціною Україна залишається незалежною. Щоб розуміли, поважали й цінували тих, хто віддав найцінніше – своє життя – за Батьківщину!» – сказала дружина воїна Марина.
Поховали Миколу на В’юниському кладовищі в рідному селищі.
У нього залишились дружина Марина і мати Валентина.
