Тарас народився в селищі Теофіполь Хмельницької області. Закінчив місцеву середню загальноосвітню школу №1. Проходив строкову службу в 95-окремій десантно–штурмовій бригаді. Потім працював в агроіндустріальному холдингу «МХП». Захоплювався всім, що пов'язане із військовою справою.
Під час повномасштабного вторгнення чоловік приєднався до складу 80-ї окремої десантно–штурмової бригади. Служив на посаді старшого стрільця.
«Тарас був дуже добрим і справедливим. У кожній справі, за яку б не брався, був майстром. Найкращий чоловік, татко та син. Він завжди прагнув справедливості. Мені здається, він завжди мислив на два кроки вперед», – розповіла дружина загиблого Тетяна.
«Тарас був мужнім воїном і патріотом, з перших днів війни пішов боронити від московської орди свою сім'ю, свою Батьківщину і нас... Він до кінця з честю та гідністю виконував громадянський та військовий обов'язки. Немає слів, щоб висловити увесь біль і жах, які зараз відчуває кожен з нас. У цей важкий час низько схиляємо голови перед світлою пам’яттю воїна, який віддав своє життя за мирне небо над Україною. Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким загиблого, розділяємо їхній біль і горе», – зазначили у Теофіпольській селищній раді.
Посмертно солдат Чернишенко нагороджений орденом «За мужність» lll ступеня.
Поховали воїна у рідному селищі.
У Тараса залишилася батьки, сестра, дружина і донька.
