Іван народився 25 грудня 1998 року в селі Хвощівка на Хмельниччині. З 2002-го жив у селі Улашанівка в Шепетівському районі. З дитинства добре малював, відвідував гурток різьблення. Брав участь у конкурсах, зокрема у Всеукраїнській виставці «Обдаровані діти України» в Києві. Грав у шахи та посідав призові місця у шкільних змаганнях.
Закінчив Дубенське вище професійне училище за спеціальністю «різьбяр по дереву». Працював на місцевому підприємстві «Geberit». Після строкової служби повернувся на завод, а згодом виїхав за кордон на заробітки. Любив риболовлю та цікавився автомобілями. Мав багато друзів і був душею компанії.
З початком повномасштабного вторгнення служив у 15-й бригаді оперативного призначення Національної гвардії України. Воював у складі 3-ї мінометної батареї «KARA-DAG».
«Мій син виріс гарною дитиною, я завжди буду ним пишатися. Він без вагань пішов захищати свою країну. Іван мріяв подорожувати, збудувати власний дім. Проте через війну залишив не просто свою сім’ю, а розбите серце рідним, нездійснені мрії, біль матері від неможливості щось змінити», – розповіла мати Наталія Закревська.
Поховали воїна на місцевому кладовищі в селі Улашанівка.
У нього залишилися дружина, мама, брат, сестра, вітчим і бабуся.
На фасаді місцевого ліцею відкрили пам'ятну дошку на честь Івана Джурилюка.
