Юрій народився і все життя прожив у селищі Куликівка Чернігівської області. Після школи здобув фах слюсаря-газозварювальника у Куликівському професійно-технічному училищі. Працював будівельником. Був хороший спеціалістом, адже вмів робити усе: від закладання фундаменту до покриття дахом, а також зовнішні і внутрішні роботи у приміщеннях.
На другий день повномасштабної війни Юрій пішов до військкомату. 1 березня йому зателефонували зі словами, що має 30 хвилин на збори. З того дня чоловік служив водієм-радіотелефоністом 1-ї стрілецької роти військової частини А7105 Збройних сил України. Брав участь в обороні рідної Чернігівської області.
Посмертно бійця нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
«Брат був справедливим, чесним, скромним та відповідальним. На превеликий жаль, земний шлях закінчено... Тепер він тримає небесний стрій…» – зазначила рідна сестра загиблого Валентина.
Поховали Юрія у рідній Куликівці.
Не дочекалися з війни свого захисника мама, сестра, дружина і донька.
