Олександр народився 4 листопада 1996 року в селі Новомиколаївське Миколаївської області. Навчався у Доброжанівській школі. У 2015-му здобув професії тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва та слюсаря з ремонту сільськогосподарських машин. Працював дверевим на Авдіївському коксохімічному заводі. З дитинства любив спорт і футбол, часто брав участь у турнірах, де неодноразово здобував нагороди.
У 2016 році Олександр вступив до лав Збройних Сил України. Служив у 40-й окремій артилерійській бригаді. Брав участь у бойових діях на сході країни. Після завершення контракту створив родину, а за пів року до повномасштабного вторгнення став батьком.
Навесні 2022 року Олександр вивіз сім’ю у безпечне місце, а сам став на захист Батьківщини. Спочатку служив у 11-му окремому мотопіхотному батальйоні, а з літа 2024 року – у 22-й окремій механізованій бригаді. Обіймав посаду головного сержанта-командира міномета.
За сумлінну службу й відвагу Олександра відзначили почесним знаком «Маріуполь. Відстояли – перемогли» та медаллю «Захиснику України».
«Він був відкритою людиною. Завжди піклувався про родину та близьких. Надійне плече для всіх», – написала його дружина Альона.
Поховали Олександра у рідному селі.
У нього залишилися дружина, син, батьки, брат і друзі.
