Антон народився у Запоріжжі. Після закінчення школи здобув фах електрика у технікумі. Працював електромонтажником, мав вищий розряд. З самого дитинства грав у баскетбол, мріяв робити це професійно. Обожнював спорт та завжди тримав себе у формі. Займався боксом. Захоплювався автомобілями, зокрема, «Мерседесами». У 2015-2016 роках воював в АТО на Донбасі у складі 93-ої ОМБр.
З перших днів повномасштабного вторгнення Антон вступив до лав ТРО. Потрапив у диверсійно-розвідувальну групу 111-го батальйону 110-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. У березні 2022 року при визволенні села Малинівка Запорізької області група під командуванням Антона взяла у полон двох окупантів. З квітня перебував у складі розвідки. Успішно виконував завдання, врятував чимало життів побратимів.
«Антон був дуже хоробрий, патріотичний, розумний, відважний, сильний, вірний. З першого дня війни однозначно сказав, що піде захищати свою країну: «Я не можу бути вдома та ховатись за спинами, я повинен бути там, захищати свою родину та країну». Був впевнений у собі та в нашій перемозі. Майже 16 років він був моєю підтримкою, любов’ю та силою. Він дуже чекав на народження нашого сина Михайла. Як же мені шкода, що мій чоловік не баче і не радіє тому, як росте наш син», – розповіла дружина загиблого Дар'я.
Поховали воїна у Запоріжжі на Капустяному кладовищі.
Вдома на Антона чекали батьки, дружина та син, якому на момент загибелі тата не виповнилося й року.
