Ксенія народилася в селі Вишнівчик Хмельницької області. З дитинства жила у Львові. Закінчила місцеву школу №32. Потім здобула фах кухаря-кондитера у Міжрегіональному центрі професійно-технічної освіти художнього моделювання і дизайну. Працювала у торгівлі, в компанії «Овація».
У 2021 році дівчина вирішити пов’язати своє життя з армією, тому підписала контракт на військову службу у ЗСУ. Пройшла навчання та курси, здобула спеціальність бойового медика.
Під час повномасштабного російського вторгнення Ксенія несла службу в лавах 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. Рятувала побратимів на передовій, зокрема, на Луганщині.
«Моя дорога Оксанка, наша захисниця. Ми мало спілкувались останнім часом, наші життєві дороги розійшлися, але в нас були плани, було життя. Я не вірю, що тебе більше немає серед нас. Ми мали відсвяткувати перемогу України, але сьогодні я проводжаю тебе в твою останню путь. Ти наша зіронька, світла та вічноусміхнена, життєрадісна Оксана, Ксюха... більше тебе немає, а ми не віримо, що це справді так. Спочивай з миром. Захищай з небес свого синочка», – написала подруга Катя Чайковська у день поховання військовослужбовиці.
«Не віриться. Спочивай з миром, дякую тобі за дружбу та підтримку. Тепер ти назавжди в строю, передавай всім нашим вітання. Помстимося», – написав товариш Мар’ян Стефанків.
Поховали молодшого сержанта Грицину на Личаківському кладовищі у Львові.
У Ксенії залишилися мама, брат і син, якому на момент її загибелі було 4 роки.
