Віталій народився в селі П'ятка Житомирської області. У 2012 році закінчив 11 класів місцевої школи. Потім здобув професію електромонтера в Житомирському професійно-технічному училищі. Після випуску працював на елеваторі ТОВ СП «Нібулон», потім заробляв у столиці. Захоплювався риболовлею, як і його дідусь, тому за першої нагоди одразу йшов до річки. Часто допомагав батькам і друзям по господарству. Любив життя і багато планував зробити, але не встиг.
15 грудня 2022 року чоловік приєднався до лав Збройних Сил України та вирушив на війну. За свою країну воював у складі 80-ої окремої десантно-штурмової бригади. Разом із побратимами боронив Східний напрямок фронту.
«З перших днів війни він, будучи патріотом та свідомим громадянином, активно брав участь у забезпеченні громадського порядку в селі. Ми завжди будемо пам’ятати Віталіка як життєрадісну, світлу й добру людину, яка була працьовитою, готовою завжди допомогти. Люблячий син, прекрасний брат і друг, який завжди був готовий підтримати та вислухати. Він був дуже добрим, завжди посміхався і робив так, щоб всі навколо посміхалися. Дуже товариський, завжди з усіма знаходив спільну мову. Вмів підтримати тоді, коли йому самому потрібна була підтримка, але цього ніколи не показував», – розповіла подруга дитинства загиблого Наталія Деревицька.
Поховали десантника в рідному селі.
У Віталія залишилися батьки, сестра, зять, племінниця, друзі, близькі та побратими.
