Олександр був жителем села Білокриниччя Хмельницької області. Там зростав і навчався у місцевій школі. З дитинства був доброзичливим, чуйним, щирим, ввічливим. Після закінчення 9 класів навчався у Слов’янському авіаційному коледжі в Донецькій області за спеціальністю «Ремонт та обслуговування повітряних суден». Згодом працював на залізниці монтером колії, в службі охорони у виправних закладах та на автозаправці. Колеги поважали його за працелюбність, надійність і товариськість.
Під час повномасштабної війни 27 листопада 2022 року чоловік був призваний до лав Військово-морських сил ЗСУ. Службу проходив у 503-му окремому батальйоні морської піхоти, що в складі 38 ОБрМП. Обіймав посаду старшого оператора протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки.
«Я пишаюся своїм чоловіком. Завжди щирий, турботливий та вірний. Він був добрим і люблячим батьком та чоловіком. Такого, як він, не буде ніколи», – зазначила дружина загиблого Анна.
Поховали морпіха в рідному селі.
В Олександра залишились батьки, молодший брат, дружина і син.
