Дмитро народився в селі Черніїв Івано-Франківської області. Навчався в Івано-Франківському професійному будівельному ліцеї за фахом муляра, електрозварювальника ручного зварювання 3-го розряду. Однак швидко зрозумів, що це не його. У 18 років пішов на військову службу за контрактом до Збройних Сил України. Брав участь в АТО/ООС на Донбасі. За час служби неодноразово був нагороджений грамотами та відзнаками.
На момент повномасштабної війни Дмитро служив на посаді заступника командира бойової машини-навідника-оператора 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого. З перших днів вторгнення брав участь в обороні України від окупантів.
«Дмитро був відважним хлопцем, він не раз дивився в очі смерті. 18-річним пішов у 14-ту ОМБр імені князя Романа Великого. Так і прослужив державі 6 років. Діма ніколи не шкодував, що був військовим, він захоплювався цією справою. Можу сказати, що жив роботою військового! Мені дуже не вистачає брата, я досі повірити не можу в його загибель. Здається, він прийде скоро додому.... Вічна пам'ять тобі, братику», – розповіла сестра загиблого Марія.
Посмертно старший солдат Кіндрат нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали захисника у рідному селі.
У Дмитра залишилися сестра Марія, племінники Тадей та Ілля.
