Орест народився і жив у місті Львів. Навчався у школі №67, потім – у Львівському технікумі залізничного транспорту. З 2013 року працював у компанії «Нова пошта». Згодом його призвали на строкову службу до лав Нацгвардії. Брав участь у АТО, отримав статус учасника бойових дій. Після цього повернувся працювати на пошту. Цікавився історією своєї країни, природою, нумізматикою. Любив рибалити, збирати гриби, ходити в гори.
З початком повномасштабної війни чоловік повернувся до лав НГУ та вирушив на фронт. Він служив у 45-му полку оперативного призначення імені Олександра Красіцького. Був гранатометником. Пройшов багато гарячих точок.
«Ми познайомилися уже під час цієї війни, це був останній день його ротації у Львові. Ми були з одного району, я працювала в магазині, розговорилися. І виявилося, що ми обидвоє маємо великий інтерес до колекціонування монет. З того все й почалося. Спілкувалися телефоном, згодом Орест приїхав у відпустку, ми поїхали разом подорожувати, у Карпати. Звідти ми й привезли нашу дитину… Він дуже був хороший, дуже добрий. Я бажаю всім таких людей зустрічати! З такою жагою до життя, з такою енергією… Він завжди сміявся, до проблем ставився з позитивом. Мріяв, коли повернеться додому, як буде синочка ростити. Мріяв про наше майбутнє. Але віддав своє життя за Батьківщину, як герой!» – розповіла дружина загиблого Мар’яна Климович.
10 травня 2024 року Мар’яна чекала Ореста у відпустку за сімейними обставинам: вони планували партнерські пологи. До народження сина подружжя ретельно готувалося. Чоловік встиг під час відпусток і ротацій зробити ремонт у квартирі, гарну дитячу. Заздалегідь купили все потрібне.
Поховали захисника на Личаківському кладовищі Львова.
У нього залишились мама, сестра, дружина та син 2024 р.н.
