Василь народився у селі Великий Вистороп Сумської області. З раннього дитинства захоплювався спортом, шахами та іншими іграми, які вимагають логічного мислення. Ще в шкільні роки відзначався великою тягою до справедливості. У 2014 році вступив до Сумського центру професійно-технічної освіти. Обрав професії котельника та електрозварювальника. У вільний час відвідував спортивний клуб «Грифф», де йому до душі найбільше припали гирі. У 2016-2018 роках служив у Національній гвардії України. Демобілізувався з великою мрією – готувався до вступу в Французький іноземний легіон.
У 2021-му поїхав на роботу до Польщі з візою, відкритою на 3 роки. Але всі плани перекреслила повномасштабна війна, тож Василь повернувся до України.
У квітні 2022 року він долучився до 211-го окремого батальйону спеціального призначення ЗСУ. Був командиром відділення. Разом із побратимами Василь боронив Донеччину.
Посмертно військового нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня та відзнакою «Золотий хрест».
«Коли почалася війна, син всіма силами рвався до рідного дому, та село було в окупації. Ніяких умовлянь і слухати не хотів. «Наша свобода закінчиться, якщо почнеться свобода інших!» – відповідав він», – розповіли батьки.
Поховали Василя в рідному селі.
Віддаючи шану захиснику, його ім’ям назвали вулицю, на якій проживають його батьки.
У Героя залишились батьки, рідні, друзі та побратими.
