Вадим народився і жив у місті Києві. Закінчив середню загальноосвітню школу №175. У 1993-1995 роках пройшов строкову службу в ЗСУ. У 2014 році здобув вищу освіту в Національному педагогічному університеті імені Михайла Драгоманова за фахом вчителя трудового навчання, технологій і креслення.
Своє професійне життя пов’язав із будівничою та дизайнерською справою. Монтував натяжні стелі киянам, а також жителям Бучі та Ірпеня. Захоплювався риболовлею, мисливством. Неймовірно тішився гостям і друзям, яких з радістю й гостинно приймав вдома.
У березні 2022 року Вадим добровільно був мобілізований до лав Збройних Сил України. Проходив службу у 58-ій окремій мотопіхотній бригаді імені гетьмана Івана Виговського. Обіймав посаду навідника в 16-му батальйоні. Разом із побратимами боронив Луганщину.
«Турботливий чоловік і батько, шанобливий син, вірний друг. Відважний і мужній Вадим пішов добровольцем до лав ЗСУ боронити Україну і нас з вами. Російські кулі обірвали його життя в розквіті сил. Він прийняв бій і поліг за те, щоб ми спокійно жили і працювали, а Україна наближалась до перемоги», – розповіла дружина загиблого Тетяна.
Поховали Героя на Берковецькому кладовищі в Києві.
Вдома на Вадима чекали дружина й донька.
