Юрій народився 28 квітня 1980 року в Трускавці Львівської області. Навчався у школі №1, був «золотим медалістом».
«Він завжди був відданим українцем. Єдиний у класі носив значок з тризубом. Завжди був активним і часто на перших ролях у школі», – сказала дружина Ольга.
Мав три вищі освіти. Закінчив з відзнакою Національну академію Державної прикордонної служби України в Хмельницькому за спеціальністю перекладача. У Національній академії управління здобув освіту за спеціальністю «Міжнародна економіка». В Ужгородському національному університеті навчався на юриста.
У липні 1997 року підписав контракт із Державною прикордонною службою. В 1-му Донецькому прикордонному загоні служив на посаді заступника начальника загону з оперативно-розшукової діяльності.
«Ми познайомилися, коли я приїхала у відпустку. Сестра служила в прикордонному загоні, там же Юрій починав службу. Ми їхали разом: він додому в Трускавець, я з сестрою на відпочинок. Так усе й почалося», – поділилася дружина.
Юрій був дуже доброю та порядною людиною. Де б не служив, усюди до нього ставилися з повагою. Чуйний, уважний і на службі, і в сім’ї.
«З дітьми я була навіть суворіша, ніж Юрій. Він ніколи не підвищував голосу. Завжди спокійний, врівноважений. Що б на роботі не відбувалося, ніколи не приносив це додому. Напевно, саме ці якості мене в ньому й приваблювали: мужність, стійкість, те, що це чоловік, на якого можна повністю покластися. Поруч із ним я почувалася за кам’яною стіною», – сказала Ольга.
Воїна посмертно нагородили орденом «За мужність» III ступеня. У Трускавці на меморіалі полеглим захисникам встановили дошку в пам’ять про оборонця Маріуполя.
Станом на грудень 2025 року тіла військовослужбовця досі не знайшли.
У Юрія залишилися дружина, дві доньки, батьки, сестра, похресник.
*** Платформа пам'яті «Меморіал» вшановує пам'ять про героїв спільно із проєктом «Серце Азовсталі», який підтримує захисників та захисниць Маріуполя та їхні родини. Разом ми створюємо серію історій про тих, хто ціною власного життя боронив Маріуполь.
