Юрій народився в селі Марківка Миколаївської області. У дитинстві переїхав з родиною до сусіднього села Малахове. Там закінчив школу. Згодом вивчився на водія та почав працювати в рідному селі у фермерському господарстві. Одружився та переїхав до села Дмитрівка рідної області. Працював будівельником, клав тротуарну плитку. Вільний час присвячував сім’ї.
Під час повномасштабної війни чоловік приєднався до Збройних Сил України та вирушив на фронт. Служив у 67-му окремому стрілецькому батальйоні (в/ч А4582). Обіймав посаду кулеметника стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти.
«Мій тато був справжнім Героєм. Він рятував своїх побратимів, а для мене в з мамою готовий був зробити все, що в його силах», – розповіла донька загиблого Юлія.
«Навіщо так рано покинув ти нас.
Твій образ прекрасний навіки погас,
Змиритись не можем з долею такою.
Плачемо, рідний, ми за тобою», – написала його дружина Вероніка.
«Юра був надзвичайно щирою, розсудливою людиною, справжнім товаришем і побратимом. Дуже прикро, що його вже ніколи не буде серед нас. Ніхто не може повернути мамі сина, дружині – чоловіка, а доньці – батька. Ніхто не може втамувати їхній біль, біль втрати воїна, який поклав на вівтар нашої свободи власне життя», – додали в Березанській громаді.
Поховали бійця в селі Марківка на Миколаївщині.
Вдома на Юрія чекали мама, дружина і донька.
